Квартира у центрі Києва. Підроблені документи. Три судові інстанції. Одна історія про те, як українська судова система заохочує шахрайство із нерухомістю, ігноруючи очевидні докази.
Судова система, покликана захищати права громадян, стала інструментом легалізації шахрайських схем у справі Подрєзова.
Наше розслідування документує кожен крок судової драми: від першого позову до касаційної скарги. Ми проаналізували всі рішення судів, вивчили доказову базу та виявили протиріччя, які викликають питання щодо незалежності та об'єктивності судової системи України.
Ключові моменти розслідування:
- Вкрадена власність. Квартира Подрєзова була продана за підробленими документами.
- Залізне алібі. Подрєзов фізично було підписати договір, перебуваючи у Канаді.
- Суперечності у судах. Рішення першої та апеляційної інстанцій повністю протилежні.
- Системні проблеми. Справа виявляє глибокі проблеми в українській судовій системі.
ХРОНОЛОГІЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ
Перший позов
Подрєзов подає позов до Дніпровського районного суду м. Києва проти Красножони К.В.
Ухвалу слідчого судді
Слідчий суддя підтверджує відсутність Подрєзова в Україні в день угоди
Рішення першої інстанції
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалює витребувати квартиру з незаконного володіння
Апеляційне рішення
Київський апеляційний суд скасовує рішення районного суду та відмовляє у позові, тим самим позбавляючи Подрєзова квартири
Касаційна скарга
Верховний Суд відкриває касаційне провадження за скаргою Подрєзова
ПРОТИ РІЧНЯ У СУДОВИХ РІШЕННЯХ
Аналіз судових рішень виявив низку кричучих протиріч, які ставлять під сумнів об'єктивність судової системи:
Залізне алібі ігнорується
Апеляційний суд не взяв до уваги документальні докази відсутності Подрєзова в Україні
Підроблені документи прийнято
Суд визнав законними підроблений паспорт та договір купівлі-продажу, незважаючи на явні графологічні невідповідності та інші ознаки фальсифікації.
Різні стандарти доказування
До доказів сторін застосовувалися різні критерії достовірності
Відмова у дослідженні доказів
Апеляційний суд не вивчив докази у справі, ухвалені Дніпровським судом
СУД ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ: ВІДНОВЛЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Дніпровський районний суд м. Києва визнав права законного власника та ухвалив повернути вкрадену квартиру.
Ключові аргументи Дніпровського районного суду
21 жовтня 2024 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П. виніс рішення, яким визнав договір купівлі-продажу квартири недійсним та ухвалив повернути її законному власнику — Олександру Подрєзову.
Факти, встановлені судом:
Суд ретельно дослідив матеріали справи та дійшов висновку, що квартиру було продано з використанням підроблених документів та підписів. Суд встановив, що позивач Подрєзов А.В. з 22 лютого 2022 року був за межами України, що підтверджується довідкою Державної прикордонної служби України. Відповідно, позивач фізично не міг бути присутнім під час укладання оспорюваного договору купівлі-продажу від 9 червня 2023 року.
Підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння:
- Підтверджена алібі власника. Суд взяв до уваги документальні докази, що Подрєзов А.В. перебував за межами України у момент "продажу" квартири.
- Ознаки підробки документів. Візуальний аналіз показав явні невідповідності у паспорті "продавця" та договорі купівлі-продажу. Фотографія в паспорті, використаному при угоді, значно відрізняється від реального Подрєзова по овалу обличчя, лінії росту волосся, формі брів та рис особи, що підтверджується порівнянням з його офіційними документами.
- Відсутність волевиявлення позивача. Суд встановив, що спірна квартира вибула з володіння позивача без його волі, що відповідає підставам для витребування майна згідно зі ст. 388 Цивільного кодексу України.
- Відмова визнати покупця сумлінним покупцем. Незважаючи на доводи відповідача про сумлінне придбання, суд зазначив, що у разі, коли майно вибуло з володіння власника без його волі, право власності підлягає захисту шляхом витребування майна.
"Суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 9 червня 2023 року не може вважатися укладеним із законним власником квартири Подрєзовим А.В., оскільки документально підтверджено його перебування за межами України в цей період... Спірна квартира, яка вибула з володіння без його волі, підлягає витребуванню".— Із рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31.10.2024
Істотні моменти доказової бази:
- Позивач звернувся до правоохоронних органів 4 червня 2023 року із заявою про злочин у зв'язку із підробкою документів.
- 6 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження №12023100040002049 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.
- Під час огляду оригіналу паспорта позивача під час судового засідання було встановлено візуальну невідповідність з копією паспорта, використаного під час укладання оспорюваного договору.
- Суд встановив помилки у зазначенні місця реєстрації "продавця" у договорі купівлі-продажу, що підтверджує несумлінність при оформленні правочину.
Резолютивна частина рішення:
ПОСТАНОВИВ:
- Позов Подрєзова Олександра Вікторовича до Красножона Катерини Володимирівни, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Захарченко Тарас Сергійович про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити частково.
- Вимагати з чужого незаконного володіння Красножон Катерини Володимирівни на користь Подрєзова Олександра Вікторовича квартиру №22, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, д. 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 367299680000.
- У решті позову – відмовити.
- Стягнути з Красножон Катерини Володимирівни на користь Подрєзова Олександра Вікторовича 1073,6 грн. видатків зі сплати судового збору.
Повне рішення суду складено 31.10.2024р.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД: ПОВОРОТ У СПРАВІ
Київський апеляційний суд під головуванням судді Фінагєєва В.О. несподівано скасував рішення першої інстанції, фактично узаконивши шахрайську схему.
Несподіване рішення Київського апеляційного суду
19 лютого 2025 року Київський апеляційний суд під головуванням судді Фінагєєва В.О. повністю скасував рішення районного суду, відмовивши Подрєзову у позові та по суті легалізувавши угоду з викраденою квартирою. Це рішення викликало шок у юридичної спільноти.
Спірні аргументи апеляційного суду:
- Заперечення доказів алібі. Суд визнав, що довідки прикордонної служби не є достатнім доказом відсутності Подрєзова в Україні.
- Легалізація сфальсифікованих документів. Незважаючи на явні ознаки підробки паспорта (невідповідності фотографії, підпису, серії) та договору купівлі-продажу, суд визнав ці документи дійсними. Під час огляду оригіналу паспорта у суді першої інстанції було виявлено, що фотографія у використаному паспорті належить іншій людині з помітними відмінностями у рисах особи, формі носа, вух та підборіддя від реального Подрєзова.
- Ігнорування відсутності ІПН. Апеляційний суд проігнорував факт відсутності ідентифікаційного номера платника податків при проведенні правочину, що було виявлено щодо копії нотаріальної справи, і є прямим порушенням процедури оформлення угод з нерухомістю.
- Вимога нездійсненної експертизи. Суд зазначив, що єдиним належним доказом могла б бути почеркознавча експертиза, але проведення такої експертизи було неможливим у рамках цивільного процесу, оскільки оригінали документів були вилучені з нотаріальної справи правоохоронними органами під час розслідування кримінальної справи про шахрайство.
- Ігнорування слідчих матеріалів. Суд відмовився брати до уваги матеріали кримінального провадження.
Відмова від перевірки доказів
Суд відмовився перевірити та оцінити ключові докази підробки документів.
Ігнорування поданих доказів
Суд проігнорував явні докази підробки паспорта та договору купівлі-продажу.
Ключові моменти щодо рішення Київського апеляційного суду:
"Власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може захистити своє майнове право шляхом подання віндикаційного позову (про витребування майна з чужого незаконного володіння або від сумлінного набувача) без оскарження правочину...- Постанова Київського апеляційного суду від 19.02.2025 Повний текст
Вказуючи, що він не підписував оспорюваний договір купівлі-продажу квартири, достатніх належних доказів позивач не надав.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що факт виїзду Подрєзова Олександра у 2022 році за межі України, безумовно, не може свідчити, що 09 червня 2023 року він не підписував договір купівлі-продажу квартири, оскільки не свідчить, що він не міг у цей час перебувати в Україні.
Належним доказом непідписання договору міг би бути висновок почеркознавчої експертизи, яка не була проведена.
За таких обставин апеляційний суд вважає недоведеним факт непідписання договору купівлі-продажу квартири позивачем, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову."
Юридичний аналіз рішення
Юристи виявили у рішенні апеляційного суду низку правових порушень та логічних невідповідностей, які ставлять під сумнів обґрунтованість та законність винесеного рішення:
КАСАЦІЯ: ОСТАННЯ НАДІЯ НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Верховний суд України — остання інстанція, куди Подрєзов звернувся у пошуках справедливості.
Боротьба триває у Верховному Суді
Після ухвалення суперечливого рішення апеляційним судом, представники Подрєзова подали касаційну скаргу до Верховного суду України. 5 березня 2025 року подано касаційну скаргу, а 25 березня 2025 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за скаргою Подрєзова.
Поточний статус справи
Справа перебуває на розгляді у Верховному суді України. Термін подання процесуальних документів – до 15 квітня 2025 року.
Критичні ризики
25 березня 2025 року Касаційний суд, одночасно з відкриттям провадження, відмовив у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення апеляційного суду, що створює серйозну загрозу для інтересів Подрєзова. Відсутність арешту в рамках кримінальної справи та відмова у зупиненні виконання відкривають шахраям можливість перепродати квартиру до остаточного розгляду справи Верховним судом. У цьому випадку повернення майна може стати практично неможливим, навіть за позитивного рішення касаційної інстанції.
Касаційна скарга до Верховного Суду
Основні аргументи касаційної скарги:
- Знаходження позивача за кордоном. Подрєзов А.В. надав вичерпні докази свого перебування в Канаді на момент "підписання" договору купівлі-продажу, включаючи паспортні позначки, авіаквитки, банківські виписки, медичні довідки та дозвіл на роботу в Канаді.
- Ігнорування доказів апеляційним судом. Апеляційний суд проігнорував численні докази, які б підтверджували неможливість фізичної присутності позивача в Україні в день підписання договору.
- Явні ознаки підробки документів. У касаційній скарзі наведено фотографічні докази невідповідності зовнішності особи на фотографії у паспорті, використаному під час угоди, реальному Подрєзову.
- Неправильне застосування норм права. Апеляційний суд проігнорував позицію Верховного Суду в аналогічних справах, згідно з якою договір, підписаний не власником, вважається не укладеним, а майно, яке вибуло з володіння без волі власника, підлягає витребуванню.
- Процесуальні порушення. Під час апеляційного розгляду суд не розглянув клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи та витребування додаткових доказів.
Хронологія пересувань Подрєзова, що доводить його перебування за кордоном:
Процесуальні порушення під час апеляційного розгляду:
- Апеляційний суд не дав оцінки наявним у матеріалах справи доказам перебування позивача за кордоном (закордонним паспортом з відмітками, авіаквиткам, банківським випискам, документам про отримання дозволу на роботу в Канаді).
- Суд необґрунтовано заявив, що єдиним допустимим доказом може бути лише почеркознавча експертиза, що суперечить принципу вільної оцінки доказів.
- Позивач заявляв клопотання про проведення почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції, але його не було розглянуто.
- Під час відеоконференції в апеляційному суді позивачу не дали можливості повноцінно висловити свою позицію через технічні маніпуляції з мікрофоном.
- Суд не застосував принципу пропорційності, поклавши на позивача надмірний тягар доказування.
"Неукладена угода не може бути визнана недійсною або вважатися нікчемною, оскільки недійсність правочину як приватно-правова категорія покликана не допускати або припиняти порушення цивільних прав і інтересів або відновлювати їх... заперечення угоди щодо спірного майна."— З ухвали Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року Повний текст
Особливо важливо наголосити на тому, що позивач надав повну хронологію своїх переміщень з 22 лютого 2022 року до теперішнього часу, підтверджену численними документами з різних країн. Неможливість повернення в Україну додатково підтверджується статусом чоловіка призовного віку в умовах воєнного стану.
РОЗВИТОК: СИСТЕМНІ ПРОБЛЕМИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
Справа Подрєзова висвічує фундаментальні проблеми української судової системи.
Ця справа виявляє серйозні системні недоліки в роботі судової системи України, які потребують негайного реформування.
Наше розслідування виявило системні проблеми в українській судовій системі, які уможливлюють подібні ситуації:
Корупційні зв'язки
Вплив через родинні та ділові зв'язки у правоохоронних органах
Виборче правосуддя
Різні стандарти доказування для різних учасників процесу
Інтереси ринку нерухомості
Захист "обороту нерухомості" на шкоду правам законних власників
Вразливість реєстрів
Недостатній захист державних реєстрів власності
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
"Проблема набагато глибша, ніж здається на перший погляд. Справи такого типу показують, що система не забезпечує правовий захист - вона фактично легалізує схеми розкрадання майна громадян через судові процедури".- Дмитро Коваль, адвокат, спеціаліст з нерухомості
"Відмова апеляційного суду взяти до уваги документальні докази відсутності людини в країні — це правовий нігілізм. Подібні рішення підривають довіру до судової системи загалом."- Олена Карпенко, професор права, викладач
ВИСНОВКИ РОЗСЛІДУВАННЯ
Ця справа демонструє системні недоліки судового захисту прав власності в Україні та потребує уваги законодавця та громадськості.
Системна проблема
Українська судова система виявляє серйозні недоліки у захисті прав законних власників нерухомості.
Подвійні стандарти
Різні стандарти доведення застосовуються до різних учасників процесу, що порушує принцип рівності перед законом.
Ігнорування доказів
Апеляційний суд проігнорував безліч документальних доказів, які б підтверджували позицію позивача.
Остання надія
Верховний Суд України має можливість виправити судову помилку та відновити віру у правосуддя.